A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комунальне Некомерційне Підприємство "Гусятинська Комунальна Районна Лікарня" Гусятинської Районної Ради
Гусятинської районної ради

Історична довідка

Історія розвитку охорони здоров’я в Гусятині

 

У Гусятині кваліфіковані лікарі з’явились в кінці 19 століття.

Є відомості, що в період воєних дій у різні часи в Гусятині розгортались лазарети австрійської, російської, польської, української армії, і тоді медичну допомогу цивільному населенню міста надавали військові лікарі.

В кінці 30-х років 20 ст. в Гусятині працював лікар Йошпа Ісаак Якович. Він вів прийом хворих в будинку колишнього райтуберкульозного диспансеру (тепер насінева лабораторія по вул. Шкільна). Разом із ним працювали молодий лікар Малиновський, акушер гінеоколог і двоє дантистів.

Після вересня 1939 р. медична установа Гусятина перемістилась у приміщення, де зараз знаходиться музична школа.

З приходом німців до Гусятина головним лікарем став Іван Малиновський. У 1946 р. лікарня нараховує 35 ліжок. 22 лютого заврайздороввідділом призначається Шкробот Василь Тимофійович.

1 липня 1946 створено райсанпідемстанцію. Зпершу її очолила фельдшер Папіна Катерина Федорівна, а згодом головним лікарем була призначена Павлюк М.Я.

20 листопада райздороввідділом призначається Дерев’янчук Павло Тихонович. Станоп на 1 січня 1947 р. Гусятинська райлікарня має вже 50 ліжок. Наприкінці січня організовується хірургічне відділення, яке очолює талановитий хірург Шкробот В.Т. 26 березня він вже стає головним лікарем.

На кінці 1949 р. в Гусятині функціонують, крім названого хірургічного віддділення, епідемічна бригада, створена через часті випадки висипного тифу, яку очолила лікар-епідемолог Павлюк М.Я., терапевтичне відділення, жіночо-дитяча консультація, пологове відділення. Також працює лабораторія, проводиться переливання крові, надаютьтся стоматологічні послуги.

У жовтні 1955 р. района лікарня переноситься в будинок(зараз гуртожиток біля водолікарні). Тут розміщується:

  • хірургічне відділення з ЛОР ліжками;
  • терапевтичне відділення з дитячими ліжками;
  • пологове відділення з гінекологічними ліжками.

Інфекційне відділення працює в окремій будівлі, а поліклінічне -  переходить в приміщення звільнене лікарнею.

На цей час в райлікарні працюють 11 лікарів.

У липні 1957 р. райздороввідділ ліквідується, а всі адміністративні права передаються головному лікареві центральної лікарні.

Наступний, 1958 р. є справжні визначальним в історії роботи Гусятинської лікарні: головний лікар Шкробот В.Т. вперше здійснив вдалу операцію резекції(частково видалення) за методом Більорт І.

З 1 січня 1959 року відбулось об’єднання Гусятинського та Пробіжнянського районів. У цей час Гусятинська райлікарня має вже 75 ліжок. У червні до нашої лікарні вперше прибули на практику студенти Тернопільського медичного інституту – усього 8 чоловік. На далі така співпраця стала постійною й існує до сьогоднішнього дня.

6 листопада 1959 року головний лікар Шкробот В.Т. прощається з Гусятином і переводиться на роботу в Тернопіль. На вакантну посаду призначається Богач Василь Іванович, який пізніше стає головним лікарем кістково-туберкульозного санітарію, а його замінює Павлов Антон Прокопович, котрий з 16 квітня 1960 року по 21 серпня 1926 року очолює колектив Гусятинської райлікарні.

Початок 1963 року відзначається черговими адміністративними перерозподілами територій області, внаслідок чого Гусятинський район входить до складу Чортківського району. Гусятинська района лікарня отримує назву Гусятинська лікарня №3.

Проте вже з 1 січня 1965 року відновлено Гусятинський район у складі власне Гусятинського, Копиченецького та Гримайлівського районів. На цей час у районі функціонує 7 лікарень із загальною кількістю 375 ліжок у котрих працює 54 лікарі 210 осіб середнього медичного персоналу.\

22 серпня 1965 року головним лікарем стає Скрипник Петро Сергійович. З 7 вересня лікарня розширюється до 100 ліжок.

Весною 1976 року стаціонар переносять на місце закритого кістково-туберкульозного санітарію, а поліклініка переїжджає і повністю займає приміщення звільнене лікарнею.

Задлая справедливості слід зазначити, що медичні працівники того часу – це впершу чергу, громаданями СРСР, а отже вони і активні члени художньої самодіяльності, і учасники різноманітних заходів, і обов’язкові демонстранти 1 травня та 7 листопода, і сумліні помічники колгоспникам у часі осініх зборів урожаю.

18 липня 1970 року за рахунок ліквідацію Товстеньківської лікарні стаціонар Гусятинської ЦЛР розширується до 125 ліжок, а на кінець 1971 року ця цифру сягнула вже 205.

8 березня 1973 року раптово помирає головний лікар Гусятинської райлікарні і на цю посаду призначається Парамей Мирослав Трохимович. До кінця року лікарня розширюється до 250 ліжок.

До кінця 1975 року ліжковий фонд райлікарні становить 265 ліжок, а в 1977 році вже 310 ліжок.

У березні 1978 року приступили до будівництва 4-х поверхового корпусу поліклінікі. До ладу вступає терапевтичний корпус лікарні. Загальна кількість ліжок зростає до 340. У лікарні працює 48 лікарів.

Необхідно зазначити, що в цей час велося інтенсивне будівництво, закладались основи водолікування, одержали розвиток санаторії, організовувались травматологічна, анестезіологічна, кардіологічна служби, сучасна лабораторія. Успішно розвивались оперативна урологія, дитяча хірургія, офталь мологія.

У 1980 році вперше в практиці Гусятинської райлікарні власними силами зроблено операцію торакотомії з зашиваням рани лівої легені.

З 1984 року свіже дихання дістає оперативна хірургія, яка з приходом таких хірургів як Кравчик С.О., Бохна С.М., Гладкий В.В. досягає рівня професійності виконання операцій, як містах Чортків, Бережани, Кременці. Розвиток великомастштабної хірургії у свою чергу викликав необхідність існування потужного анестезіологічно-ренімаційного відділення, а також появу ультразвукового діагностування та фіброгастродуоденоскопії.

Так званий перебудовчий період працівники лікарні зустріли схвально.

На привеликий жаль, загальнодержавні проблеми останнього десятиліття необминули й медицину.

Тривала затримка заробітньої плати, натуроплата товарами широкого вжитку, зарахування зарплатні в рахунок оплати комунальних та інших послуг, скорочення кількості ліжок і чисельності медперсоналу, введення оплати хворими профоглядів, ренгенообстеження, реєстрування історії хвороби, самостійне придбання ліків та перев’язочних матеріалів, короткочасне та тривале перебування закородоном лікарів та медсестер – ось основні реалії сьогоднішньої медицини в районі.

Але не дивлячись на усі існуючі проблеми, медичні працівники міста завжди готові прийти на допомогу своїм землякам.

1997 року головним лікарем Гусятинської ЦЛР призначається Ковальчук Володимир Михайлович.

З грудня 2004 р. Гусятинську ЦКРЛ очолює Веселовський Василь Петрович.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи хотіли би ви лікуватися в НКП Гусятинській КРЛ

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень